Дитяча вишиванка - таємниці наших предків

У сучасно світі дитяча вишиванка дуже популярна серед молодих матусь, які хочуть підкреслити приналежність свого чада до українського роду. Це в свою чергу стильно і модно, але і вишиванка несе в собі таємний сенс і захист від усього злого і поганого. Перед тим як надіти на дитину вишиванку, потрібно добре вивчити орнамент. У даній статті представлені основні ази про дитячої вишиванці.

Наші предки зазвичай шили одяг, для своїх дітей, з старого одягу батьків – вона ввібрала в себе батьківську енергію і силу, і нею захистить, вбереже дитину від лихого ока, псування, нещасть. Дівчинці одяг шили з материнської, хлопчику, зрозуміло, з батьківською, таким чином вирішуючи наперед правильний розвиток залежно від підлоги – дівчинці передавалася сила материнства, хлопчика – чоловіча сила.

Коли діти підростали і вже знаходили якусь свою власну захисну силу, їм покладалася своя перша сорочка, з новини. Це зазвичай відбувалося у три роки. З дванадцяти років дівчинка отримувала право мати власну (правда, поки дівоче) поневу, хлопчику покладалися перші штани-порти.

Для дитячих сорочок використовували тільки червоні нитки. Наші предки вірили, що саме цей колір здатний підсилити захисні реакції організму і підвищити енергетичний потенціал малюка. Можна було додавати трохи чорних ниток. Чорний колір здавна вважався символом Землі і родючості.

Основними охоронними символами для дівчинки були: Богині-покровительки долі, символ роду, деревні орнаменти, символ покровителя дня її народження, символи землі і жіночих ремесел.

Хлопчики (як і дівчатка) до дванадцяти років носили сорочки без поясів. Основними символами, які охороняють хлопчиків, вважалися: символи вогню, сонячні символи, зображення тотемних тварин, зрозуміло, також символ роду-покровителя і духа-покровителя дня народження, дзвіночки-бубонці й символи чоловічих ремесел.

До повноліття хлопчики та дівчатка могли також носити загальні обереги.

Проходячи ініціацію в дванадцять років, обереги хлопчика змінювалися, ставали (як і у дівчинки) більше поло-визначеними. З'являвся пояс і, зрозуміло, оберегів ставало менше – адже росла своя власна сила.

У вишивці вже з'являлися зображення Богів (для дітей вони були просто надто сильні, не дозволяючи дитині виробляти свій "імунітет"), вже не стільки для оберігання, скільки для заступництва, у молодих дівчат – символи родючості, у молодих юнаків – військові. Зрозуміло, ні дівчинки, ні хлопчикові вони були не потрібні.